СЕМЕЙНЫЙ ЮРИСТнадёжная правовая защита

Семейный юрист

Приклад для України

    ПРЕЦЕДЕНТ

      Литва продемонструвала, що російському газовому монополісту можна не лише протистояти, а й перемагати його

      Василь ЮРЧЕНКО для «Урядового кур’єра»

      Стокгольмський арбітражний суд днями поставив крапку в суперечці між російським «Газпромом» і Литвою в питанні поділу компанії Lietuvos dujos, яка є головним постачальником газу до країни і його транзитером на дві окремі. Річ у тому, що уряд Литви ще торік поставив вимогу щодо поділу активів компанії за трьома видами бізнесу, керуючись нормами Третього енергопакета ЄС. Проти поділу компанії рішуче був налаштований один з основних акціонерів — «Газпром», який не хотів втрачати впливу на активи Lietuvos dujos. Проте влада Литви дбала передусім про енергобезпеку своєї країни і не дослухалася до «хотєлок» Москви. У цьому конфлікті Литві допомогла німецька E.On Ruhrgas International, оскільки сама потрапила під дію нормативів енергопакета ЄС. Як результат підписаною кілька місяців тому угодою передбачено, що одна з нових компаній опікуватиметься збутом газу, друга — управлінням магістральними газопроводами.

      На думку експертів енергоринку, рішення про поділ литовської газової компанії стало історичним для енергетики Євросоюзу і першим серйозним ударом по позиціях «Газпрому» в ЄС. Такий поділ, як вважає відомий фахівець — аналітик з енергетичних питань Юрій Корольчук, означає, що російського газового монополіста просто усунули від управління компанією Lietuvos dujos і залишили за ним лише право продавати газ. Саме ж рішення, на думку експерта, пов’язане також із планами Литви до 2015 року реалізувати власний проект із будівництва в Клайпеді LNG-термінала, звідки надходитиме скраплений газ магістральними мережами країни. Крім того, Литва разом з Польщею починають реалізацію проекту з будівництва газопроводу-інтерконнектора, який дасть Литві можливість з 2018 року одержувати 2,3 млрд куб. м газу.

      Звичайно, російський монополіст не міг погодитися з тим, що його усунули від управління компанією, в якій йому належить понад 37% акцій. Ще у березні представники «Газпрому» звернулися в Стокгольмський арбітражний суд з вимогою захисту інвестицій та відшкодування збитків від поділу компанії Lietuvos dujos. Однак суд затвердив право Литви ініціювати розслідування діяльності газової компанії у Вільнюському окружному суді й відхилив усі вимоги «Газпрому».

      Як пишуть ЗМІ, цитуючи висловлювання представників українського Міненерговугілля, Європейський суд чітко дав зрозуміти, що Енергохартія і Третій енергопакет не дозволяють об’єднувати транспортування і постачання газу на ринок. Це означає, що в разі створення консорціуму на базі української ГТС «Газпрому» доведеться відмовитися від роботи на внутрішньому ринку компанії «Газпромзбут-Україна», а також від будь-яких видобувних проектів, зокрема на площі Паласу в Чорному морі. Окрім того, тепер в України є досвід, як задіяти механізми виведення з майбутнього консорціуму газотранспортної системи за умови, що попередньо туди ввійде якийсь інший актив.

Источник: Урядовий Кур'єр

Новости семейного юриста: