У випадку виникнення спору між подружжям розділ майна провадиться в судовому порядку з юридичною допомогою наших кваліфікованих юристів з шлюбно-сімейних питань.
Определения права, на котором супругам предстоит раздельное имущество, в теории и законодательстве возникают определенные трудности.
Семейный юрист
Що тече з наших кранів?
СПОЖИВАЧ
Усе що завгодно, лише не те, що можна назвати питною водою, кажуть фахівці
Галина РАДІОНОВА для «Урядового кур’єра»
Чи не кожен з нас у той чи інший час ставив запитання: «Чи можна пити воду з крана?» У відповідь представники водоканалів і місцевої влади схвально кивають головами, опускаючи, а потім тет-а-тет зізнаються, що самі цього ніколи не роблять. Бо знають, що стан води в Україні катастрофічний. Мало того, що її недостатньо, та вона ще й неналежної якості.
Пити воду краще після очистки або з кулерів. Фото Володимира ЗАЇКИ
Прати і мити — будь ласка, а пити не варто
За інформацією професора Інституту гідробіології НАН України Володимира Щербака, нині ніхто не контролює якості води, що біжить із кранів. І якщо на виході з очисних споруд, на водозабірних станціях вона нібито відповідає всім ДСТУ, то після виходу з розподільчих мереж, які не ремонтують десятки років, забруднюється і стає технічною. Її можна використовувати для миття посуду, інших побутових потреб, але аж ніяк не для пиття, переконаний він.
— Водопровідна вода не є питною, — стверджує й доктор хімічних наук академік НАНУ, директор Інституту колоїдної хімії і хімії води Владислав Гончарук. — А все через хімікати, які додають для її очистки. Вона справді дуже поганої якості, і це не викликає жодних сумнівів.
За інформацією еколога, координатора проекту «Питна вода і санітарія» ВЕГО «МАМА-86» Ганни Цвєткової, від цього особливо страждають кримчани, що п’ють гіперхлоровану дніпровську воду з Північнокримського каналу, донеччани, дніпропетровці, луганці, херсонці, миколаївці, кияни.
Передусім, у цих регіонах найбільше скидають промислових вод (неочищених або недостатньо очищених). Лише за останні сім-вісім років, за підрахунками Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), попри скорочення кількості підприємств через кризу, істотно збільшилися скиди промислових вод з них — з 3,5 млрд до 6 млрд кубів. Крім того, у річки потрапляють каналізаційні, зливові стоки, хімія з полів тощо. Як наслідок — чого лише немає у водоймах. Осилити таку наругу екосистема не може і дає збій: річки починають цвісти і всихати, каже голова ВЕЛ Тетяна Тимочко. Їх оздоровлюють завдяки системі каналів, водообміну й екологічним попускам. Але це не рятує. Застарілі системи очищення води та іржаві труби ще більше ускладнюють ситуацію.
Ціна питання вражає
За оцінками експертів, аби їх замінити, потрібні десятки мільярдів гривень. Зібрати такі кошти одночасно нереально, а поетапне фінансування призводить до того, що доки здійснюють точковий ремонт і заміну одних труб, слід терміново ремонтувати інші тощо, розповідає колишній міністр ЖКГ Павло Качур. Тому, на його думку, доречним буде залучення у цей процес приватного капіталу, а поки що цей процес фінансується з державного і місцевого бюджетів.
— На жаль, рік у рік виникає одна і та сама проблема, — зазначає помічниця міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ольга Маштакова у коментарі «УК». — Програма «Питна вода» та інші, спрямовані на поліпшення ситуації у цій сфері, фінансуються за залишковим принципом. Натомість, за даними Мінрегіону, нині в аварійному стані перебувають і потребують заміни 41 085,9 км, або 39,2% водопровідних мереж, 18 152,8 км каналізаційних колекторів і мереж, 661 (20,7%) каналізаційних і 937 (15,8%) водопровідних насосних станцій з 3186 і 5936 існуючих (відповідно), 35,9% каналізаційних і 37 (10,6%) водопровідних очисних споруд.
Нині міністерство ініціює виділення з держбюджету-2013 на реалізацію програми «Питна вода» 272,5 млн грн, на розвиток і реконструкцію централізованих систем водопостачання та водовідведення — 400,5 млн і на стимулювання реалізації інвестпроектів у цій сфері з використанням енергоощадного обладнання та технологій — 140,8 млн грн.
Водна проблема справді потребує пильної уваги держави та чиновників, переконана Т. Тимочко. Адже її не розв’яжеш за рік-два і без комплексних рішень, переконані фахівці. На думку В. Щербака, для поліпшення ситуації у цій сфері в Україні потрібно поступово замінювати труби, а також переходити на нові технології, зокрема на місцеві, районні чи навіть прибудинкові станції доочищення води.
КОМЕНТАРІ
Вікторія ЯКОВЛЄВА, радник голови правління ПАТ «АК «Київводоканал»:
— Пити воду з кранів можна. Якщо немає заборони санепідемстанції або головного санітарного лікаря міста, значить, вона відповідає стандартам і безпечна для життя.
Водопостачання в Києві відбувається з трьох джерел: Дніпра, Десни і артезіанських свердловин. Змішана в різних пропорціях, очищена надходить у домівки киян. Залежно від району проживання жителі міста отримують воду переважно з одного чи іншого джерела. Приміром, на Оболоні і Троєщині більше артезіанської води, а в Дарниці і на Харківському масиві — деснянської. Дніпро ж має четвертий рівень забрудненості (один з передостанніх. — Авт.), але у Києві ще не настільки погана ситуація із дніпровською водою, як, приміром, у Криму, що нижче за течією. Вище за нас лише Росія, Білорусь і Чернігів, і хоч вода доходить до нас забруднена, ми її обеззаражуємо хлором, як це роблять у багатьох країнах. Нині готується будівництво двох заводів гідрохлориду, які вироблятимуть хлор для потреб Києва. Гроші під це надасть міська адміністрація. Ультрафіолетна очистка поки що нам не по кишені.
Поліпшити ситуацію з питною водою в Україні, як на мене, можуть заходи боротьби з несанкціонованою забудовою прибережної смуги. Велике сподівання покладаємо на новостворену Дніпровську екологічну прокуратуру. Крім того, потрібно, щоб великі підприємства встановлювали локальні очисні споруди. Бо навіть якщо вони скидають відходи у водойми, довести це дуже важко, і справи на роки залягають у судах. Не зайвим було б визначити, хто і за який кошт замінятиме фільтри на доочисних станціях, встановлених на соцоб’єктах (лікарнях, школах, дитсадках), проводитиме модернізацію станцій централізованого водопостачання 1930—1960 років спорудження тощо.
Михайло ЯЦЮК, перший заступник голови Держводагентства:
— Нині в усьому світі екологи б’ють на сполох. Щороку кількість і якість водних ресурсів на планеті знижуються, тоді як потреба в них зростає.
Думаю, мало хто знає, що Україна — це водонезабезпечена країна. Ми на одному з найостанніших місць серед країн Європи із водозабезпечення на душу населення. На людину припадає лише 1 тис. кубометрів води на рік, тоді як, за висновками екологічної комісії ООН, має бути не менш як 1700. Маємо визнати, що кількість водних ресурсів для використання в нас обмежена. Тому їх необхідно використовувати раціонально і відповідно до економічних і екологічних пріоритетів.
У всех граждан Украины имеется возможность принудить к исполнению родительских обязательств и тех иностранцев, которые вообще забыли об отцовстве или же о материнстве.
Семейные споры всегда являются тяжелыми в моральном плане для каждой из сторон спора. Зачастую лица, собираясь заключить брак, заранее не предусматривают возможностей обезопасить друг друга от возможных проблем.
