feca69499be6df9300d64ec8b83dd5cd

СЕМЕЙНЫЙ ЮРИСТнадёжная правовая защита

Если Вам требуется юридическая помощь — всего-навсего наберите наш номер телефона — делом займётся высококвалифицированный адвокат.

Услуги семейного юриста

  • Консультации опытных юристов
  • Расторжение брака, развод супругов
  • Раздел имущества супругов
  • Судебные споры о детях
  • Алименты (взыскание, пеня, отсрочка)
  • Оспаривание отцовства (материнства)
  • Лишение (возобновление) родительских прав
  • Усыновление, опека и попечительство
  • Наследство и оформлением прав
  • Семейный юрист

Новости сайта

Киевская милиция устанавливает анонима, который за 10 минут "заминировал" три объекта в ...

Сегодня в киевскую милицию по спецлинии «102» поступило три сообщения о «...

Під час опитування кияни визначилися з доцільністю пристрою примусового зниження швидкос...

Нагадаємо, приводом для опитування громадян стали декілька звернень на сторінку начальника Департаменту ДАІ МВС України Анатолія Сіренка з проханням п......


Cоветы и рекомендации

К чему ведёт развод в психологии

 Помимо модели причин бракоразводного процесса А. Маслоу очень часто используют модель переживания утраты, разработанную Э. Кюбблер-Россом.

Юридична консультація про розподіл майна

 У випадку виникнення спору між подружжям розділ майна провадиться в судовому порядку з юридичною допомогою наших кваліфікованих юристів з шлюбно-сімейних питань.

Право супругов на расторжение брака

 Жизненные ситуации, как известно, непредсказуемы. Судьба каждого человека уникальна, каждый жизненный путь неповторим.

Осуществление женой, мужчиной права личной частной собственности

 В ч. 1 ст. 319 ГК Украины закреплено общее правило: собственник владеет, пользуется и распоряжается своим имуществом по собственному усмотрению.

Имущество, которое является личной частной собственностью жены, мужа

 Определения права, на котором супругам предстоит раздельное имущество, в теории и законодательстве возникают определенные трудности.

Телефон семейного юриста
Семейный юрист

Дмитро ЛЕОНОВ: «Хворий ринок може померти від завзятого лікування»

    Директор Українського інституту розвитку фондового ринку Дмитро ЛЕОНОВ

      У кабінеті Дмитра Леонова «живе» майже сотня сувенірних жаб (символ багатства і грошей). «Жаби є ще й нашим національним символом «небайдужості» до добробуту своїх сусідів, тому колекція дає змогу не втрачати відчуття адекватності суспільному середовищу», — жартує господар.

      І хоч український фондовий ринок переживає нині тяжкі часи, коли гроші з нього… втікають, а не притягуються, мій співрозмовник упевнений, що ринок цінних паперів має працювати на економіку країни, і говорить про те, що цьому заважає.

      — Пане Дмитре, багато хто заперечує існування в нашій країні фондового ринку…

      — Після масової приватизації та акціонування держпідприємств і формування держборгу через облігаційні позики ми «приречені» на існування національного фондового ринку, адже в цінні папери перетворено багато економічних відносин. Говорити, що його у нас немає, — не бачити слона. Проте цей феномен сприйняття фондового ринку можна пояснити. У нас ще не повною мірою розрізняють поняття та критерії оцінки бізнес-середовища та інвестклімату. Наприклад, 11 показників, за якими проводиться рейтингова оцінка «Doing Business», є ключовими для ведення бізнесу на території країни, проте для інвестора це лише одна складова інвестклімату. Більше значення мають оформлення інвестиції адекватними інструментами, захист прав під час провадження бізнесу, можливість без зайвих втрат продати об’єкт інвестування.

      Тут і є прогалина держполітики у формуванні інвестклімату. Багато із зазначених гарантій для інвестора у нас існують лише на папері або потроху зникають з вітчизняного законодавства, перетворюючи країну на інвестиційну пастку, яка щодо капіталу працює за принципом «всіх впускати й нікого не випускати». Або випускати за окремі гроші. На жаль, поза увагою органів влади постійно залишаються питання, які є наріжними у формуванні інвестклімату і лежать в площині фондового ринку та корпоративного управління.

      — Отже, фондовий ринок не став повноцінною частиною державної економічної політики?

      — Його поліпшували, орієнтуючись на абстрактні моделі та закордонні приклади (ефективність яких остання фінансова криза поставила під сумнів). Тому було б непогано вивчити національну економіку, її потреби та ментальність її суб’єктів. Саме механізми фондового ринку можуть стати каналами ефективного залучення і використання інвестицій.

      Україна зробила значний прорив у реформуванні законодавства з фондового ринку. Чи не заважають кількісні показники якості документів?

      — Інвесторам потрібне стабільне законодавство, щоб вони могли на перспективу прорахувати вартість інвестпроектів та оцінити ризики. А українське правове поле дуже волатильне: велика кількість нових норм поліпшує його, але частота змін законодавства заважає. Поліпшення в різних законодавчих актах, що ставлять перед собою локальні завдання, накривають одне одного, конфліктують між собою і погіршують інвестклімат у країні. Величезна кількість законодавчих ініціатив призводить до того, що у семи няньок (наші органи влади) дитя (фондовий ринок) може виявитися без ока.

      — Можете навести конкретні приклади?

      — Ось типовий, що шокував один із сегментів фінансового ринку, — ринок послуг з недержавного пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фонди (НПФ) об’єднують пенсійні заощадження громадян для їх інвестування та виплати у вигляді пенсії. Під час кризи виявилося, що заощадження, які інвестувалися через ці фонди, мають менший ступінь захисту порівняно з банківськими депозитами фізосіб (під час посткризової санації та банкрутства банків вимоги НПФ задовольняли у сьому чергу). Цього року в законодавство внесли зміни, згідно з якими вимоги НПФ до банків, що ліквідуються, мали задовольнятися в другу чергу. Але механізм «глобального покращення» вітчизняного законодавства у сфері банківської діяльності «зніс» напрацювання старого закону щодо черговості повернення депозитів НПФ, які з вересня цього року втратили чинність.

      — Тобто новаторські фінансові ідеї часто згубні для ринку?

      — Наші регулятори і законодавці іноді впроваджують механізми, не адекватні рівню розвитку українського фінансового сектору, історія якого значно коротша, ніж розвинених ринків. Іноді виходить, як у тій приказці: «коня кують, а жаба і собі ногу підставляє». Зокрема це стосується застосування додаткових механізмів, пов’язаних зі зміною засновників фінустанов. Справді, такі заходи за кордоном дають змогу підвищити стабільність та прозорість фінсектору. Проте ми довели все до абсурду, «узагальнивши» ці вимоги, під чинність яких потрапили навіть установи, засновники яких згідно із законодавством фактично позбавлені можливостей «контролювати» їх фіндіяльність, наприклад НПФ. Прийняття подібних новацій у посткризовий період загальмувало процеси приходу до вітчизняних установ (особливо невеликих) інвестиційно спроможних власників. Затягування таких процесів на місяці через бюрократичні погодження негативні для ринку.

      — За 9 місяців цього року вітчизняні біржові індекси впали майже втричі, тоді як фондові індикатори інших країн зросли (американський індекс на 3,5%, РТС — на 6,2%). Чому Україна випала з загального тренду?

      — Випадіння спричинено тим, що в країні власний капітал майже не обертається, а іноземний сюди не йде. Падінню курсу акцій підприємств сприяла і нестабільність через вибори. Сумно, що після виборів до зменшення обігу капіталу можуть призвести недавні податкові новації з оживлення біржового ринку.

      — Маєте на увазі оподаткування 3% акцизом операцій із цінними паперами на позабіржовому ринку?

      — Автори законопроекту № 11285 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» спромоглися перевернути все догори дри∂ом. З усієї сукупності змін слушна лише пропозиція узгодження бухгалтерського та податкового обліку операцій із фондовими активами. Проте заради цієї ложечки меду автори запропонували інвестсередовищу вдавитися цілою бочкою дьогтю, складеною з доволі непрофесійно зробленої моделі акцизного податку на операції з інвестактивами. Посилаючись на світовий досвід, автори «новації» не захотіли… його вивчити. Проте фінансова криза добре навчила розвинені країни не тільки приймати оперативні рішення на кшталт запровадження нових податкових важелів, а й швидко відмовлятися від них у разі їх неефективності. Уже багато країн ЄС, які поспішили впровадити у себе подібні податки на обіг інвесткапіталу, втратили не тільки податкові надходження, а й сам капі

Источник: Урядовий Кур'єр

Новости семейного юриста:



Услуги по семейным вопросам

Реклама

Консультации

Что делать, если иностранец не платит алименты?

 У всех граждан Украины имеется возможность принудить к исполнению родительских обязательств и тех иностранцев, которые вообще забыли об отцовстве или же о материнстве.

Развестись быстро. Адвокатские услуги в помощь Вам!

 Жизненных ситуаций, которые могут стать причиной развода, ситуаций, в которых может очутиться человек, имеется огромное множество.

Как делится имущество, которое было нажито в гражданском браке?

 Если же мирно поделить совместно нажитое имущество не получается, с соответствующим иском нужно отправляться прямиком в суд.

Как правильно, грамотно выйти из трудной ситуации в которой оказалась семья? Расторжение брака, выселение, раздел имущества, алименты, место жительства детей.

 
    Семейные споры всегда являются тяжелыми в моральном плане для каждой из сторон спора. Зачастую лица, собираясь заключить брак, заранее не предусматривают возможностей обезопасить друг друга от возможных проблем.