СЕМЕЙНЫЙ ЮРИСТнадёжная правовая защита

Семейный юрист

Норми поведінки посадових осіб тепер визначатиме окремий закон

    ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ

      Етика за правилами

      Свого часу президент США Теодор Рузвельт завважив, що в політиці доводиться робити багато такого, чого не варто робити. А письменник Марк Твен з притаманним йому сарказмом уточнив: «Етика складається з політичної етики, комерційної етики, церковної етики і… етики».

      Хоч би як там було, та вітчизняні законодавці минулого четверга внесли свою частку у справу моральності і публічності, ухваливши 265-ма голосами Закон «Про правила етичної поведінки». Цей документ, як зазначено в преамбулі, «визначає керівні норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування під час виконання ними службових повноважень, та порядок притягнення їх до відповідальності за порушення таких норм».

      Від отримання неправомірної вигоди або дарунка краще відмовитися. Фото з сайту visualphoto.com

      Дія згаданого закону поширюється на великий загал наших співвітчизників — від перших осіб держави, нардепів, держслужбовців, суддів та прокурорів, податківців та рятувальників до рядового міліціонера. Всі вони під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані дотримуватися законності, політичної неупередженості, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій або окремих політиків.

      Водночас усі ці особи мусять бути толерантними до політичних, ідеологічних та релігійних переконань інших українських громадян, діяти об’єктивно, компетентно та ефективно. Закон також зобов’язує їх забезпечувати позитивну репутацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всіляко сприяти зміцненню довіри громадян до влади.

      Окрема стаття унормовує питання утримання від виконання незаконних рішень чи доручень. Ніщо, навіть рішення чи доручення керівництва, не повинно змусити посадову особу виконувати доручення, що суперечить законодавству чи становить загрозу правам, свободам чи інтересам громадян.

      Законодавець застерігає: посадові особи не можуть прямо чи опосередковано спонукати підлеглих до прийняття рішень, вчиняти дії або бездіяльність на користь своїх особистих інтересів.

      Ще одна антикорупційна складова згаданого законодавчого акта — запобігання державними діячами одержанню неправомірної вигоди або дарунка (пожертви). Для цього передбачено спеціальну процедуру. Якщо посадовій особі пропонують щось на зразок хабара, вона повинна відмовитися від такої пропозиції, за можливістю ідентифікувати її автора, залучити свідків цього акту і письмово доповісти про інцидент безпосередньому керівникові та поінформувати спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

      Цікаво, що ухваленим законом передбачено виконання іншого Закону — «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо щорічного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, майна, доходів і витрат та зобов’язань фінансового характеру.

      Розділ ІІІ визначає відповідальність за порушення етичної поведінки, зазначаючи, що вона може бути дисциплінарною, адміністративною, кримінальною та матеріальною — з урахуванням особливостей правового статусу осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначених Конституцією і законами України.

      Щодо останнього розділу законодавчого акта, то Головне науково-експертне управління Верховної Ради небезпідставно завважило: автори не запропонували ні порядку притягнення до відповідальності за порушення прописаних у ньому вимог, ні конкретних санкцій у випадку таких порушень.

Новости семейного юриста: